Ця весна видалась не такою як усі попередні. Вона змінила наші плани і змусила підкорятись обставинам. Але, все ж, залишилось щось незмінне у цій черговій зміні сезонів, а саме, прекрасне пробудження природи.
Весна прийшла зі своїм теплом, та своїми дощами, а за цим не забарилися з’явитися яскраво-зелене листя на деревах та кущах та ніжні, майже прозорі, пелюстки квітів.
Моє улюблене заняття залишається незмінним і цієї весни – я обожнюю загублюватись в книгах. З настанням тепла, можна насолоджуватись новими і давно улюбленими історіями сидячи під гіллям дерев, і слухаючи вітер у листі. Тому, цього разу я хочу написати про три книги, які, на мою думку, створені для читання влітку і дарують таке лоскітливе тепло всередині.
"Місто Дівчат" Елізабет Гілберт
Цей роман - це прекрасна мішанина з яскравих спогадів, дотепних випадків та розчаровуючих подій, що трапилися у житті Вівіан Морріс.
Вівіан - молода дівчина, з бунтівною вдачею опиняється в ексцентричному театрі у Нью-Йорку. Театром керує не менш ексцентрична тітка Пег - загадкова та яскрава особа, яка обожнює веселе товариство. Нью-Йорк 40х закручує Вівіан у вихорі подій. Вона знайомиться з цікавими людьми, пізнає себе та робить помилки, які можливо, не здаються такими вже й жахливими через призму років.
Місто Дівчат це чесна історія про шлях жінки, яка не боялася бути не собою.
Ось декілька цитат, які мені сподобались:
Крізь маску фальші рано чи пізно проступає істинна натура.
Хай там як, а в житті кожної жінки настає час, коли їй просто набридає безкінечно соромитися. І тоді вона вільна стати тією, якою насправді є.
Рано чи пізно ми всі постанемо перед необхідністю впоратися з тим, з чим впоратися неможливо. Ось це і є болісне поле, Анджело.
Така любов - наче глибокий колодязь із крутими стінами. Упав у нього - і все: любитимеш людину до кінця свого життя.
"Маленька господиня Великого будинку" Джек Лондон
Здавалось би, ще одна книга про любовний трикутник. Але в ній стільки всього! Відданність, дружба, повага, самозречення і незримий зв’язок, який поєднує трьох людей.
Подій розгортаються у домі Форестів – Діка та Поли, двох неймовірно цікавих людей, серце яких завжди залишається відкритим до нового. Їх дім наповнений гамором друзів, але саме давній Діків приятель, письменник Івен, залишає Полу небайдужою.
Вірність і відданість, а також спільний смуток вже давно поєднали Діка та Полу - вони щирі у своїй любові один до одного, але як і всі люди, підвладні слабкостям. І в той же час, поряд Івен, який вже давно не відчував того, що відчує, і на жаль, ці його почуття направлені до дружини його найкращого друга.
У цій історії немає хороших чи поганих. Тут зображено звичайних людей, які живуть і помиляються, притистоять своїм бажанням, і безсилі, піддаються їм, гублячи себе.
"Маленька господиня Великого будинку" про вибір, який зробити неможливо. Джек Лондон щемко зображує почуття героїв, роблячи цю історію ще більш реальною і щирою.
“Танцюй, танцюй, танцюй” Харукі Муракамі
Харукі Муракамі один з тих авторів, який звертається до тебе як до справжнього друга дбайливо підбираючи цю слова. Саме ця інтимна атмосфера так часто вабить мене у його творах.
“Танцюй, танцюй, танцюй” це продовження відомої “Погоні за вівцею” де вже знайомий герой ще глибше вплутується у містичну історію.
Послідувавши своєму поклику повернутись в готель “Дельфін”, герой зустрічає його зовсім не таким яким він був. Навколо все змінилось і колись занедбаний готель був викуплений невідомою корпорацією, яка перетворила його на блискуче і вишукане місце.
Як і в першій книзі, саме з цього готелю все й починається. Містика, магічність і невідворотність подій, життя і смерть, та життя після смерті – все змішується у цьому творі Муракамі.
Це справді історія, яку хочеш повністю проковнути як тільки почнеш читати. That’s why it’s a perfect summer read.
